Я згадую вже вкотре про весну –
Таку веселу, щиру, нелукаву,
Немов жаринки, сонячні заграви,
Й росу, в траві розсипану, рясну…
Сльоза німа не котиться, та сум
До мого серця все ж торкнувся лезом.
Весни ясні бемолі та дієзи
В думках збудили музику живу…
Закрию очі – пригадаю сад,
Мереживом уквітчаний тендітним.
Тепер лиш у душі моїй він квітне,
Бо за вікном – далеко не весна…
1 жовтня, 2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283701
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2011
автор: АнГеЛіНа