Твій погляд ніжний, такий щирий,
Я потонув в твоїх п’янких очах
Пусти до себе, моя мила,
У дивне царство – в твоїх снах
Твоє життя для мене подія,
Яку я чекав, неначе те чудо
Перед тобою, у ніг, розстелив свої мрії,
По них ти м’якіше ступай, моя люба!
Скажи мені – з якого моря,
Ти до мене зійшла, немов Афродіта?
Чом випустила – пристрасть на волю?
Мені цей порив вже нікуди подіти…
За тебе щастя, моє незабутнє,
Я буду дякувать Всевишньому щодня
Для нас настане світле майбутнє,
За тебе віддам – я назавжди життя…
-----------------------------------------------
Можливо Бог, ніщо не забув,
Він бачив життя, що терпіли страждання
Швидко на Землю посланець прибув,
Нарешті зустрілись – щасливі кохання…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2011
автор: Вальдемар Феруменко