Тривожна сповідь листя золотого.
Болить душі натянута струна.
Вже не чекаю чогось неземного -
Лише мовчу - покинута, одна.
Безмовна. Недосяжна. Заніміла.
Шалений вітер, сипле листопад...
Яке кому тепер до того діло -
Серця горіли стільки днів підряд...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283547
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.09.2011
автор: Анна Вейн