хор замовкає...
наковтавшись блідого повітря
відсуваються в небо ті,
хто хотів затримати тебе тут.
бавиться розлукою руде дитинча,
відриваючи дії з корінням і ноги...
тінь на гойдалці лічить хвилини вітру,-
зривається з місця місто
і роздягає нас з себе...
нарешті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283474
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2011
автор: Biryuza