В яру, не чути голосів,
Лише лунає птаха пісня.
Злетів вже попіл з тих часів,
Не видно кров на тому місці.
В яру, у вересні осіннім
Зігнали тисячі людей.
І кожен знав, за що він гине,
Лише, за те, що він – єврей.
У чім, скажіть його провина?
Він має душу й почуття.
Єврей, по-перше, - це людина,
Що варта гідного життя.
Не чули німці, плач, прохання
Хоча б не нищити дітей.
Злетіли кулі… І в останнє
Побачив Київ тих людей.
В житті усе можна забути,
А з серця викреслити – ні.
У кожного хай пам’ять буде
Про́́́́́ темні вересневі дні. 29.09.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283346
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2011
автор: Лана Ніжна