Маленький столик.ЗАтишне кафе.
На гобелені-перестигла осінь.
В моїх очах небесно-ніжна просинь
Між хмар патлатих плавно так пливе.
У порцеляні кавовий напій,
Зігріти б душу теплими ковтками...
І знову осінь стала поміж нами
І закружляв багряний листовій.
А може то й не осені вина
І не вона обох нас розлучила,
А хтось чужий позичив тобі крила,
Забрав у світ вибагливих принад...
І розтоптав злеліяну надію,
Розвіяв прах зотлілою журбою...
Чи ж я була для тебе не такою?
Може й була...По-іншому не вмію.
Може й не знала витончених слів,
Не розсипала ніжність пелюсткАми,
Тому й повстав чужий хтось поміж нами
І гіркотою щастя переплів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283310
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2011
автор: Наталя Данилюк