Волію бути я незнаною в цім світі,
Плисти вперед, не оглядаючись на сірі береги.
І щоб колись, мої дорослі діти,
У скрині маминій, вірші її знайшли.
А в них: любові ріки, суму гіркі сльози,
І правди плід, і радості тепло.
Пливу вперед...
Куди, не знаю, доплисти я зможу,
Та головне - який залишу слід...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283041
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.09.2011
автор: Вільна птаха