Ще учора був жонатий
Був щасливиииим і струнким!
А вже нині дід лахматий,
Щей залишився самим...
Друзі буууули, кращі з кращих
Ну прям як сім'я,
Тепер навіть і не глянуть,
Як от пройду поряд Я...
Жінка, як і всі кобіти
Захтіла ровера,
Поскакала до тих файних
І міліонерів.
Діти пішли світом,
Про мене забули,
Бо виховував не так!
Як би мало бути...
Чудиииив як жив...
Не думав про долю,
Дивився тіко за спідницев,
І мріяв про гроші.
А тепер,
Тепер на пеньочку,
Сиджу в роздертій сорочці
Тягну піпу й гадаю,
А чи мож те є змінити?
Я ж не хочу; не хочу - отакої жити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282999
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2011
автор: Jaryk