Наступає вечір на п’яти,
Спекотний день догорів на асфальті,
Рожеві стіни моєї кімнати,
Розвісили небо мов шпальти
Брехливих і підлих забутих газет,
Не популярної жовтої преси,
Хтось в шафі тримає старенький скелет,
Й не може коханця нового привести…
А я знову у небі шукаю тебе…
На цих кольорових красивих сторінках,
Та знаю, хтось інший знайшов чи знайде.
Для тебе лишуся в старих фотознімках.
Пробач моє небо, що я не такий…
Буває кидаю, слова мов на вітер…
Важко для мене що я став чужий,
Й далекий для неї, мов би Юпітер!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282866
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2011
автор: Юра...