Я пам"ятаю....
Як вперше ми поцілувались
Я пам"ятаю.....
Без обов"язків ще до недавно обнімались
Я пам"ятаю....
Поглядами ми перекидались...
Та й досі не усвідомили
Як ми закохались...
Тоді гуляли,сварились,розходились,мирились..
І дальше з часом зустрічались..
Вже часу трошечка пройшло
Без помилок бути й немогло
Любов не існує без сварок..
Слова:..Сварка....Любов...
Ми ж так завжди робим,як маленькі..
Знов......знов....і ще раз знов...
Ревнуєм,дехто плаче...
Помиримось і серце від радості аж скаче...
Я при зустрічі планую..
Люблю тебе тому й пильную
Не люблю,коли без мене ти гуляєш
Бо думки нав"язуються,що ізміняєш...
Цей час проведений з тобою..
Запам"ятався....І хочу,щоб був ти тільки зі мною..
А ті,що заздрять і хочуть посварити...
Я їм поможу тапочки білі якшо щось помити..
Хай про тебе не мріють
І лягають спатки потихенько,
А то ребра зломлю полегенько
Ніхто нам не помішає,
Бо більш за мене,ніхто так не кохає
Ти у Львові,..А я тут,скучаю(
Життя без тебе Солоденький я не представляю
У нас характери складні
Ми говорили про них...
І через це сварились майже всі ці дні..
Це надоїдає...Навіть Серце Моє знає
Та ти б тільки знав,
Як без тебе воно пропадає....
Я твоя єдина і слухняна,
А ти ніби Мій Сер...
Сьогодні драний цей четвер..
Незнаю,що і дальше складати,
Йду ще уроки писати...
Просто знай,що чекаю і чекала
Тебе одного я назавжди покохала...
P/s. Завжди Твоя :*
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282838
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2011
автор: Kohanka*