Ця осінь, мов любов колишня,
Що вид її в тумані згас,
Лиш озивається щораз,
Коли у теплий іній вишня
Вдягнеться , наче в перший клас
Дівча, чудуючись незвичним
Нарядом. Чорні черевички -
Через роки - в останній вальс.
У позолоченім наряді
В саду, у лісі, полі рядить, -
Ґаздиня зріла, мила панна,
І так в мені бажання в’ється
Своїм її торкнутись серця!
Прости мені цей гріх, кохана…
25/09/11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282690
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2011
автор: Рідний