Годі вже топтати всі стежки
Зелених спогадів кульбаби під ногами
Слабкість-це як молодість в стеблів,
А рухи ще стрункі
Колір їх корон передрікав прощання,
Сліпі як промені-духмяні крапельки
Всюди,коли бачать це затьмарення
Падають,вкланяючись пред ним,
Знаєш,назавжди біля твого будинку
Стопи все ж зігріє безпритульні
Наш святий килим з цих босих рослин..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282550
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2011
автор: Safo