Ну,от і все...
Десь зникла Муза...
Душа холодна і німа.
На мене дивиться Медуза -
Горгона,себто,-і нема
Мені спасіння від очей тих -
Закам"яніло серце вмить!
Було б, за краще, вже померти,
Ніж зкам"янілому ходить
По світу,і не відчувати
В душі тепла,сердечний щем;
Не плакати і не сміятись...
Я - камінь! Все!- Нема проблем!
Нема ненависті і зради!
Немає крові і брехні!..
Пошпурив олівцем з досади!-
Ох, і примарилось мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282539
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2011
автор: Василь Царинюк