Твої очі як зорі небесні
я у них закохавсь безперечно
Вже незможу ніколи забути
твої ніжні рожевії губи
і твій погляд наповнений страсті
в ті хвилини купався я в щасті
я повік тебе буду кохати
і на твій поцілунок чекати
І забути незможу ніколи
як тебе я проводив зі школи
на уроках дивився на тебе
і віддати хотів своє серце
лиш незміг я тобі пояснити
що тебе я зумів полюбити
все життя я хотів буть з тобою
саме це називають любовю
та моє нездійсненне бажання
вже дотліло й немає кохання
вже хоч бачу твою я усмішку
та чекаю далеко на іншу
на чию поки сам я незнаю
і нікого я вже некохаю
хоч тебе називав я любовю
та небув я ніколи з тобою
і незнав покохав я за що
і чому так погано було
що неспав довгі, темнії ночі
уявляв ті прекраснії очі
і благав я в думках щохвилини
і просив я мене полюбити
та зуміла мене лиш зганьбити
і незміг тобі цього простити
я терпів муки страшні душевні
бо незнав що ще є в моєму серці
полюбив й зненавидів водночас
й знов неспав довгі темнії ночі
по цей день розуміння шукаю
і себе я постійно питаю
чому так поступила зімною
тоді жив я одною тобою
чи невірила в моє кохання?
чи принизливим було зізнання
я пояснень чекаю сьогодні
не прощення й навіть не любові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2011
автор: ixeldino