Так просто впускаєм кохання,
Так ніжно його поглинаєм,
Зникає кудись вся тверезість,
Й від щастя у небо злітаєм.
По тілу б'є незнаний струм,
Ти ніби зліплений з частинок,
Які віддав на поєднання,
Двох однорідних половинок.
Ти поринаєш в почуття,
Ковтаєш промені цілунків,
Чекаєш ласки і тепла,
І шаленієш від дарунків.
Та так буває, що втрачаєм,
Все те, що заставляло серце битись,
Від чого голову зривало,
Тепер вже буде тільки снитись.
Так просто впускаєм кохання,
Та позбутись його неможливо,
Чому найприємне в житті,
Поїдає нас так жахливо..?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282013
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2011
автор: Chornui Kit