"І підіймаючи минулих днів вуаль…" (присв. трьом)

Чому  чоловіки  в  цьому  божому  світі  цікавляться  лише  тим,  щоб  завдати  їй  болю?
Біль  священний,  біль  із  втіхою,  біль  із  поясненнями  або  без  пояснень,  але  завжди  біль,  біль...

Пауло  Коельо    (  "Одинадцять  хвилин"  )

І  підіймаючи  минулих  днів  вуаль,  
Вона  відчула  біль  тяжкий,  мов  сталь.
Вдивлялась  пильно  в  сіру  даль.
Залишив  їй  лише  печаль...

Їх  було  троє.  Всі  вони  любили  чай.
Топили  в  ньому  слово  "прощавай".
Поки  на  грудях  красувалась  пектораль,
Не  знав  спочинку  у  її  душі  рояль.

Вона  підмішувала  їм  у  чай  розмай.
І  не  злітало  з  уст  хмільних  "бувай".
"Допоки  можеш  грати  з  ними  у  кохання-  грай!
Та  всеодно  залишешся  одна,  запам'ятай!"  -

Минали  чари.  Шелестів  розмай
Опалим  листям.  Погляд  линув  в  даль.
Крізь  днів  вуаль  -  на  плечі  сталь...
Пекучий  біль.  Лише  печаль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2011
автор: Інга Хухра