"Зашторені вікна…" (присв. Р. Р. )

Мудрець  той,  хто  здатен  в  потрібний  момент  арештувати  самого  себе...  

Гюго

Зашторені  вікна.  Не  проникає  світло.  І  моє  обличчя  у  темряві  зблідло.
Зачинила  серце.  Замурувала  душу.  Я  сама  це  витримаю,  без  втручань,  я  мушу.
На  землі  каміння.  Йду.  Збиваю  ноги.  Тут  пустельно,  дико  і  не  чутно  стогону.
Небо  потьмяніло.  Наді  мною  хмари.  І  в  моєму  світі  не  стихають  чвари.
Кожен  хрест  несе  свій.  Я  не  випадковість.  І  не  хочу,  щоби  турбувала  совість
За  мої  слабинки.  Це  не  в  моєму  стилі.  Що  б  не  сталось,  друже,  я  ще  в  силі,  в  силі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281843
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2011
автор: Інга Хухра