Людина не може боротися зі своєю долею. Вона намагалась і програла.
Пауло Коельо ( "П'ята гора" )
Життя - це лиш імпровізація.
Черговість злетів і стрімких падінь.
Хтось спричиняє твою дислокацію.
І безістотний, часом, ряд надій.
В нотатках Господа живем за схемами.
Ми дивні посміховиська лишень.
Позагортались всі в цупкі дилеми ми.
Скоріше б пережити з дня у день.
Втрачаємо, сумуємо і каємось.
Не віримо в примарне майбуття.
Та лиш з примарами у вічі знаємось,
Згубивши свої трепетні життя.
Серця, як не старайся, все ж не гумові.
Стягатись і розтягуватись зась.
Ми усміхаємось у вічі дулові.
У них у всіх та ж сама чорна масть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281449
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.09.2011
автор: Інга Хухра