О, як у той осінній вечір
Бажав тебе зігріти я,
Огнем зайшлась душа моя,
А розум холодно перечив.
Твоє залишилось ім’я,
Мов слід на серці від картечі
І дивні подуми чернечі
Мого торкнулись житія.
Із плином літ зажив той слід,
Я подолав журбу убрід,
І там, на березі чекання
З’явилась зіркою мені
Та, що мої порожні дні
Палким заповнила коханням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2011
автор: Рідний