Чому ж в житті лише турботи,
І весь наш час лиш для роботи?
Не маємо й хвильки під деревом стати,
Як кози й корови хмарки рахувати.
За справами не помічаємо ми,
Як білка горіх підібрала з трави.
І в сонячнім світлі не маємо часу
Побачить зірки, котрі з місяцем разом.
І часу нема, щоб на ніжки дивитись
Красуні, що в танці вже звикла крутитись.
Немає й хвилини чекати, що губи
Услід із очима всміхатися будуть.
Пусте те життя, в котрім тільки турботи,
І люди нещасні, що лиш для роботи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281238
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2011
автор: Ая