У Києві - тепло. У Києві - осінь.
Вже бабине літо плете свої коси.
А квіти останні яскраво сміються
У місті, де наші літа зостаються.
У Києві - ясно. У Києві - осінь.
Насіння дозріло і лагідно просить:
Збирайте мене для краси на майбутнє
У місті, де серцем ви завжди присутні.
У Києві - дзвінко. Повітря - прозоре.
І синь піднебесна густа й неозора.
І котять каштани свій глянець беззвучно
У місті, з яким ми повік нерозлучні.
У Києві - гарно. Рясна горобина
Намисто для себе і міста зробила.
І листя кружляє у дивному танці
У місті, з яким ми коханці і бранці.
...Ходили світами. Вже мабуть-що досить.
Вертаймось додому: у київську осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281217
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2011
автор: Ольга Медуниця