Спасибі Богу за ту радість,
Яку послав він до Землі
Вона долає серця слабість,
Яку колись ми відчували всі
Без неї жити неможливо,
Тоді втрачає сенс буття
Коли кохаєш, вже важливим,
Комусь стає – твоє життя
Єднаються щасливі ті два серця,
І дві душі вже поринають у політ
Коли людина відчуває все це,
Їй хочеться прожити двісті літ
Стає щаслива кожна мить,
Рівняється життя до раю
І ти готовий все життя любить,
З словами – «Я тебе кохаю…»
-------------------------------
Я дякую тобі мій Боже,
За цю прекрасну мить
Вона так всім нам допоможе,
Щасливо це життя прожить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281177
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2011
автор: Вальдемар Феруменко