Як жаль, що спалені мости,
Ступаю на зрадливий лід,
Десь там на тому боці Ти,
Що залишила в серці слід.
Десь там розгублені слова
І найдорожчі наші втрати,
Тупе очікування страти
І не дописана глава.
І марні дорікання долі,
І неоправдані страждання,
Раз Богом послане кохання
Вже не повернеться ніколи.
І кожне слово, кожна буква,
Як флейти стомленої звук,
Забуті сни мені наука
З Твоїх таких солодких рук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280901
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2011
автор: kalush