А ти і досі віриш у дива
Як я? І схожих десь шукаєш й досі?
О, молодість. Вона завжди права
Бо з часом переплавиться у досвід.
Нехай гіркий... Так треба! Не вини
Мене у тому, що жила як знала,
Що гримала розлючено дверми,
Не бігла крізь негоду до вокзалу.
А ти і досі віриш? Ні, мовчи!
Уже не віриш. Відпустив на волю.
І байдуже, що мерзнуть у ночі
Мої ніким не вкриті плечі голі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280833
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2011
автор: Журавка