Падай тінню на щойно випрані простирадла
І дивись, як складеться пасьянс ваших життів.
Він відкриє в собі планету гнилої Байдужості,
А в тобі завод по переробці зламаних почуттів.
І колись ти таки зрозумієш, після сотень років блукань,
Це був лише сон, і так не буває, що гієна цілує лань.
Це війна без зброї, вибухів і амуніцій,
Стережися відвертих дурнів і прихованих мудаків
У великих містах іще більш хворобливих амбіцій,
Незахищеність так приваблює хижаків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280423
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: Катя Куприна