І просинаючись із тим, кого не любим
Душею линемо до рідної душі
Так вперто прагнем щастя,яке губим
В чужому ліжку і холодному теплі
В палких обіймах хочемо забутись
В солодких ласках себе загубить
Та все ж в минуле мрієм повернутись,
Аби назавжди все життя змінить
В шалених ночах і чужих обіймах
У нездоланній прірві поміж нами
В безглуздих принципових війнах
Навіки стали ми ворожими світами…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280394
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: Alexa