Високо у небі лунає курли…

Вже  пожовкло  листя,  опадає  з  клена,
Гонить  вітер  хмари  у  далеку  даль.
Вже  трава  у  лузі  більше  не  зелена,
А  на  серці  туга  і  в  душі  печаль.

Завиває  вітер  у  широкім  полі,
Гне  додолу  верби  понад  ставом  він.
І  дощу  краплини  вирвались  на  волю,
Ніби  кришталевий  чути  передзвін.

Чути  десь  далеко  журавлину  пісню,
Це  птахи  зібрались  у  теплі  краї.
У  пору  осінню,  у  пору  цю  пізню,
Високо  у  небі  лунає  курли.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280353
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)