Гортаю сторінки своїх прологів:
Яскраві... незакінчені...прості...
Щораз вертаю в пройдену дорогу,
Де кожен з нас любив, хоч не хотів.
Сторінка болю, радості, зажури...
Три крапки знов...і знову я одна.
Зав"язка є, хоч ми її забули,
Бо нам не треба: згадки - сивина.
Без кульмінацій. Просто поклик тіла.
Старе кіно, сценарій почуттів...
Любити я нікого не хотіла,
А хтось любив мене, хоч не хотів.
Розв"язка - біль, чи просто "будьмо друзі".
Казок нема. Давно не вірю в них...
Я серце не тримаю у напрузі:
Хтось був, любив, а потім... просто зник.
12.09.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280302
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2011
автор: Оксанка Крьока