( ТММ, викладач - КОБА )
Була в нас на другім курсі
Одна дисципліна,
Від якої в понеділок
Трусились коліна,
Від якої ти раненько
Не міг їсти , пити,
Від якої в понеділок
Не хотілось жити.
Але , як там не було,
Треба було вчитись,
Треба було з тим “драконом”
Нам якось миритись.
І знайшли ми тоді вихід
( Бо ми ж інженери ! )
І на зло всім січкарам
Пішли в рух папери.
Всю неділю, як скажений,
Задачі шрайбуєш,
Та зате у понеділок
Собі й в вус не дуєш.
Бо не тільки є домашні
Задачі в натурі,
Але й класні з домашніми
У мініатюрі.
І все ж прийдеш на ту пару
Й знов дух-духа б’є,
Знов трясешся, як той заєць,
Най го грім поб’є !
Сидиш ніби й не сидиш,
Дишеш і не дишеш
Й ручка скаче, як скажена,
Коли нею пишеш.
А як вийдеш з тої пари,
З того катування,
То рівняєш дві години
Двом тижням навчання.
От такий то був предмет,
Такі були муки,
От таке було навчання,
Такі були штуки.
18.06.1976 р. с. Улашківці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279969
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 11.09.2011
автор: Олекса Терен