Долі у Діви Святої благала,
Природа - це рай,у ній я співала.
Де ти живеш,до цього не знала,
Побачивши образ,тихо мовчала.
Босоніж ступити легко у море,
Глянь-но у небо і крикни:"О зоре!"
Зрівняюсь сміливо з водою у силі,
Ударять в обличчя морські теплі хвилі.
Зануритись трепетно ніжно у вічі,
І ти не почуєш,що ранена кличу,
І образ маркий промайне у очах,
Але це не ти,це - птах в небесах.
Він мене чув,та просто не знає...
Він ідеальною іншу вважає.
У битві із долею поразку зазнала,
Бо про кохання своє не сказала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279931
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.09.2011
автор: lolla94