Пам`ятаю той зати́шний вечір,
Його дух ще в серці не протра́х:
Мама дістає картоплю з печі,
Пе́чену, у чорних кожушках.
Принесла́ з гори холодне сало,
І солодку цибулину із сіне́й.
Бабця мені казочку казала,
Як блукав мандрівками Еней.
...І гойдалася колиска з верболозу,
І Каравий спав на лавці край стола,
А Зима, танцюючи з Морозом,
Все губила біле пір`я із крила.
Пізній ранок примостивсь на підвіконні.
Я прокинулась, і - матінко моя! -
Через двір наш гарцювали білі коні, -
Залишилась чорна ко́лі-я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.09.2011
автор: Валя Савелюк