...я люблю слухати ранками як гучно закипає чайник
в цей час затихають всі примхи квартири
і кава із гранул звичайних
наповнює силою жили
а потім уже в обійми зупинок трамвайних...
кожна любов по своєму приречена
кожна осінь закінчується в серці
одного разу вірші порозсипаються на підлогу
гречкою
тоді ти помітиш що шпалери обдерті
ледь-ледь прикривають сухі ребра спокою
і втрачати уже нічого
тільки дерев"яний годинник спокійно цокає...
я люблю тебе отакого...єдиновічного...
коли ти довершений плоттю та силою
розумієш з півслова з півсмутку
я стану твоєю останньою життєносною нивою
де ростимуть одні незабутки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279688
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2011
автор: Poetka