Різноманітність, наче стан душі

Малює  символами  місто
Минулість  на  своїх  стінах.
І  порожнеча  все  ж  наповнюється  змістом,
Й  ці  знаки  переслідують  у  снах.


На  світлофорі  знову  жовтий  колір,
Не  зрозуміло:  вгору  чи  назад?
Чекаючи,  не  створиш  перетворень.
Чекаючи,  розсиплюєшся  в  прах.


Самотність  й  тиша  -  рідкісне  єднання.
Каміння  в  руки,  а  тепер  -  лети.
Ніщо  не  є  ні  першим,  ні  останнім.
Різноманітність,  наче  стан  душі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279602
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 09.09.2011
автор: Яніна Камінська