Меланхолія

За  вікном  плаче  небо  осіннім  дощем
І  малює  на  склі  візерунки  чудесні,
А  у  мріях  панують  лиш  смуток  і  щем,
І  зітхають  анѓели  десь  там,  в  піднебессі.

Листя  в  парку  танцює  мазурку  і  вальс,
Одягнувши  багряну  свою  уніформу;
Вітер  в  кронах  оголених  грає  нам  джаз
На  перкусії  хвиль  п"ятибального  шторму.

Хмари  темні  розбавлять  небесну  блакить,
І  добавлять  печалі  в  веселу  палітру;
Промінь  сонця  між  ними  проб"ється  на  мить,
І  торкнеться  до  серця  ця  крихітка  світла.

Це  останнє  тепло  донесу  до  весни,
Берегтиму  й  плекатиму,  наче  востаннє...
За  вікном  плаче  дощ...  За  вікном  холоди...
Меланх́олія...  Осені  тайна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279544
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2011
автор: Андрій Мигорович