"Прибулець" психоблюз

Ми  падали  з  неба,  мов  тиха  вода
Хотіли  забути,  де  була  війна
Хотіли  додому  та  з  дому  йшли
І  тільки  цю  землю  нарешті  знайшли

Ходили  годинами,  димом  жили
І  в  темній  чашці  за  димом  плили
Немає  тут  краю,  немає  кінця
Одне  лиш  погано  -  не  видно  лиця!


І  час  лети,  чи  не  лети..
Час  біжи,  чи  не  біжи..
Стій!  Або  пади
Але  твоя  фішка  -  не  лишати  сліди

І  страх  свій  із  собою  бери
Босою  ходою  свої  гори  пройди
Як  із  нами  звязатись,  то  це  назавжди
Та  гіршої  вже  ти  не  знайдеш  біди

Мов  тисячу  років  по  колу  іти
Ми  все  зупинялися  й  губили  ряди
Мріяли  тільки  про  краплю  води
А  навколо  розквітали  райські  сади

Ми  падали  з  неба,  мов  краплі  вина
Підпільно  продавали  зайві  літа
Лишали  у  Лас-Вегасі  минулу  любов
І  у  Лас-Вегас  поверталися  знов!..


Ми  падали  з  неба,  мов  нова  весна
Із  кожного  неба  і  кожного  дня
Поволі  висихали  під  сонячний  блюз
Та  нас  підливав  поміжзоряний  шлюз

Опівночі  почуєш  ти  наш  спів
В  обірваних  струнах  гімн  полюсів
А  зараз  саме  час  дорогою  вниз
Так,  нам  пора  дорогою  вниз

дорогою  вниз

дорогою  вниз

дорогою  вниз

дорогою  вниз

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279020
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 06.09.2011
автор: M.E.(nachtigall)