Може варто відкликать світанок,
може треба зорю зупинити,
може небо не зможе фіранок
у мить вироку вчасно відкрити?
Може влізти в вселенський годинник
і зламати магічну спружину?
Може просто знайти якийсь чинник.
щоб збудити у суддях людину?
Ні, світанок прохання не чує,
а зоря уже ніч запалила,
небо сіре з фіранок кепкує -
наближається страти хвилина.
До годинника раті, як мури,
а спружина у реверснім циклі.
А хто судді? Невже ви не чули -
вони в залі сидіти не звикли.
Вони там, де нікому з злиденних
і на хвильку забратись не вільно.
докричатись до них - то даремно,
бо там пиха і злоба суцільна.
Що ж робити? Дзвонити у дзвони,
піднімати на спротив громаду,
щоби завтра етапні колони
не змішались з військовим парадом.
Щоби вкупі, карбуючи кроки,
ті колони не вбили прийдешнє.
Пригадайте минулі уроки.
Піднімайтесь! Прийшла пора звершень!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279016
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.09.2011
автор: Борода