Лети у вирій, пташечко тендітна,
Де вітер твої крила обдува.
І сонечко ласкаво й непомітно
Увесь твій шлях промінням зігріва.
Лети туди, де є в свободу віра,
Цінують і збагачують життя.
Лети, тендітна пташечко у вирій,
Лети на Божий суд і каяття.
В дорозі перешкоди не зустрінуть, –
Лети, кохана пташечко моя!
Твій голос і краса до Неба линуть,
А долу швидко меншає Земля.
Лети у вирій, пташечко тендітна,
Лети, не обертаючись назад.
Тебе там зустрічатимуть привітно –
Влаштують з хмар і опадів парад.
Лети, лети, душа моя на волю!
Як пташка чи як вітер – вирішай.
Лети – і відшукай своєї долі,
Лети у вирій, пташенько, рушай!
Листопад 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278573
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2011
автор: Олеся Василець