Засвітивсь перламутровий ранок,
Сонце промені радісно шле.
І нагадує нам про світанок,
Про дитинство щасливе моє.
Там в дитинстві лишилася казка,
З чудодійним щасливим кінцем.
І матусина, ніжная ласка,
Несуть спогади в серце і щем.
Скачуть там білогривії коні
І здіймається курява вслід.
Я до них простягаю долоні,
Дивовижний, казковий мій світ.
Я живу тою казкою й досі,
В снах до мене приходить вона.
Хоч до нас наближається осінь,
Та у серці ще й досі весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278516
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)