Одинокий трамвай, не тривож мої сни,
бо душа моя спить поруч з щастям.
Не вернеш ти назад цвіт весни восени,
він опавший - вже бабине літо ...
Лише спогад летить пожовтілим листком,
поміж колій зустрічних лягає.
Не підніме дівча, не приклеїть в альбом,
бо сторінки для долі немає...
Вона їде туди, де її рідний край ,
де на небо так просто дивитись ...
Не тривож мої сни, одинокий трамвай,
бо в них спокій не зможе лишитись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278304
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2011
автор: Любомила