Напевно розчарована таки в мені
За те, що не приїхав вчасно розважати,
Зболіле серденько в походах звеселяти
Пробач за муку щойно завдану тобі.
Пробач, кохана, за примарства неземні,
За те, що не умів палкіш тебе кохати,
За те, що не запрошував ніяк до хати:
Пробач, пробач, пробач о, сонечко, мені!
Я буду вічно цю красу твою любити,
Щоденно дарувати квіти чарівні,
Не буде з уст моїх навіки вже брехні -
Я хочу із душі твоєї завжди пити,
Твою красу сильніше, квіточко, хвалити
І обнімать закохано в житті відкрито!
25.08.2011 року с. Гребенів, Львівської обл.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278264
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 02.09.2011
автор: hronik