Осінь, дощ йде за вікном
По травах ламких.
Ходить дівчина з платком
По стежках пустих.
Чомусь зажурена вона,
Чогось неначе жде,
Коли на сад свій погляда,
Як листя хоровод веде.
Немов та загадка вона:
Усміхнена й заплакана,
В очах ще літо мерехтить -
Про себе спогади хранить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278106
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2011
автор: Alex Kotsar