Я просто стиха уночі поплачу,
Щоб зранку усміхатись було легше.
Вдягну не те, що вчора, щось інакше,
Чи то на душу, чи на плечі.
На стелю кину сумний погляд,
Й допоки весело не стане,
Не буду звідти його зводить –
Хай завтра мої очі сяють.
Я вимкну світло і вдивлятись буду
У темряву, в її лукавство лиховісне
І схочу, щоб прийшов не менш облудний,
Зате світанок – сонечка провісник.
Крізь скроні прориваються думки
О Господи!, чому не сила їм втекти?!
…І прийде втома-рятівниця потім,
Сон принесе фальшивий спокій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278056
Рубрика:
дата надходження 01.09.2011
автор: Lilu_92