Бичем до Бога ти не заженеш!
Хоч як би ти не намагався,
Коли хтось не бажає взяти хрест,
То в тлінному шукає щастя.
Можливо, що він вічність признає,
Та смерті через край боїться.
Цим страхом совість – голос Божий б’є,
Щоби змінитись він спромігся.
Мине життя і все з ним перейде,
І тлінні блага також зникнуть.
Лиш Царство Боже – вічне та святе,
Лихі до Нього не проникнуть!
Всім покаяння тут Господь дає,
Щоб кожен з нас преображався,
На практиці змінив життя своє,
Святих Дарів би причащався.
Для цього Бог нам вільний вибір дав,
Якого не міняв ніколи,
Однак, в любові Він возревнував:
Без Нього смуток та доќори…
26.08.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277517
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.08.2011
автор: С.Плекан