Із дня у ніч, і з ночі в день,
Ступають непрості й несхожі,
Руйнують криками пісень
Прохожих наміри негожі.
Очима піднімають тишину,
Зелено-карими із дна безодні,
Й не збити їх ходу стійку,
В них душі – ріки повноводні.
Й лише думки, важлива річ
Життя без сну, та не в пусту,
Та не в пусту пліч о пліч,
Словами творять диво-дивину,
Cкарбами засипають острів.
З усмішкою, рука в руці,
Кохаються в житті непр`ості.
́́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277363
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2011
автор: Ія