Хтось може сказати,яким буде майбутнє?
Або ще краще,якою буде наступна хвилини?
Ми люди,чомусь такі кумедні створіння.Спитаєте чому? Та просто. Ми на все хочемо мати швидку відповідь,на будь-яке питання. Ми віримо всім,які будь-що можуть сказати про нас у майбутньому. Завжди із захопленням ми їх слухаємо,чекаємо того моменту,коли він прийде. Але,як у нашому житті заведено,приходить облом*)
Ми розчаровуємось у всьому,кажемо собіщо ми нікому не потрібні,що у нас немає долі,або ще краще,що ми можемо придумати,покінчити життя самогубством. Блін ,та як ми не зрозуміємо що світ прекрасний,і наша доля завжди з нами. Доля - це ми,ми самі її створюємо,вона в наших руках. Так від того нам аж ніяк не легше,але ми повинні триматись, тому що так требе. А знаєте,що у кожного десь далеко ,а може близько ходить та людина яка стане нашо єдиною на все життя,а ми відразу думаємо *Я не хочу жити*. не спіши треба подумати.
Так ми часто цікавимось,що буде завтра ,яке моє майбутнє. Майбутнє- це інший вимір,який давно складений ,не наче сценарій до фільму,а ми тільки виправляємо помилки,ставимо коми крапки. Майбутнєбуде ,коли будемо ми,а без нас нічого не буде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277027
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2011
автор: Іван Бобітко