Любий! Обійми мене за плечі…

Лагідний  осінній  теплий  вечір
Крильми  доторкнувся  до  землі...
Любий!  Обійми  мене  за  плечі...
Вже  летять  у  вирій  журавлі.

Хмаркою  легенькою  розтали,
(Залишили  біль  в  моїй  душі),
І  ще  довго  жалібно  кричали...
Пролилися  вслід  рясні  дощі.

Ось  затихло  все,  ніде  ні  звуку...
Крапелька  сльозинки  по  щоці.
Стисни,  я  прошу,  сильніше  руку,
Заспокой  мене  в  хвилини  ці.

А  один  журавлик  запізнився.
Мабуть,  не  догнать  йому  ключа...
Помахав  крильми  і  приземлився..
Що  ж  його  тепер  в  краю  чека?..

Милий!!  Пригорнись  до  мене  ближче.
Осінь  з  холодами  завіта.
Вітер  ще  сильніше  уже  свище...
Павутиння  запліта    літа...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276773
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2011
автор: Н-А-Д-І-Я