Тернистий шлях веде до слави,
А правда - в слові Заповіту,
В день Незалежності держави
Згадаймо, хто ми є на світі.
Нам часто б'ють гвіздки іржаві,
І топчуть грубо білі квіти,
В день Незалежності держави
Згадаємо чиї ми діти.
Лиш наступило просвітління,
Ще тхне задухою у схроні,
Та вже родилось покоління
Позбавлене від гена клонів.
Хай двадцять років ще замало
Щоб дихалось на повні груди,
Але ми маємо Державу
І Незалежність наша буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276724
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2011
автор: kalush