Нікого не шкода, ми м'ясо з вагонів,
яке споживатимуть тисячі клонів.
Битком набиватимуть шлунки до печії ,
ми всі до народження були приречені,
плести за течією ми будем вічно.
Касета зупиняється автоматично.
Кричи гучно але плати двічі.
Ми не мислимо життя без чисел.
Брудним або чистим , живеш серед людей ?
Бензином з каністри заляпай цей день.
Спокійно йди спати, і може уві сні
всі твої химери розтануть в пітьмі.
Будильник звенить, кувалдою по черепу,
розбудить мене і я піду вечеряти,
а може і снідати, мені всеодно,
я свідок жорстокого німого кіно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276631
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 23.08.2011
автор: Назар Порубний