ДЛЯ КОЖНОГО, ХТО НЕ СХИЛИВСЯ /В НАДІЇ…/

Розмалюємо  небо  темнеє
Кольорами  ясними,  блакитними,
Заспіваємо  пісню  веселую,
Ясну  зірку  на  небі  засвітимо.

Ми  згадаємо  нашу  історію:
І  становлення,  і  Руїну,
Рани  всі  свої  незагоєні  
І  всіх  тих,  хто  у  цьому  винен.

Щоб  у  кожного,  хто  не  схилився,
Щоб  у  кожного,  хто  не  продався,
В  кожнім  селищі,  в  кожнім  місті
Відродилась  надія  на  щастя.

І  повела  нас  тая  надія
Шляхом  правильним,  шляхом  новим,
Щоб  упевнено  ми  і  сміливо
Разом  вийшли  з  цієї  неволі.

Щоб  усі,  хто  забув  –  згадали,
Щоб  усі,  хто  не  знав  –  дізнались
Про  колишнюю  нашу  славу
І  теперешні  наші  нещастя.

Наша  пам’ять  –  це  наша  сила.
Наша  найважливішая  зброя.
Ми  боротимемось  до  загину
За  щасливу  для  неньки  долю.

І  вона  пишним  цвітом  розквітне,
Буде  ненька  щаслива  й  вільна.  
І  лунатиме  цілим  світом:
«Ще  не  вмерла  Україна»!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276581
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2011
автор: Лєха Суслик