Незабуте кохання…

Минають  дні,  минають  ночі,
Минають  місяці  роки.
А  я  все  бачу  твої  очі,
Ще  бережу  тепло  руки.

Ще  чую  ніжний,  тихий  голос
І  теплі,  лагідні  слова.
Дивилися  дерева  голо,
А  я  закохана  була.

Я  пам'ятати  буду  довго,
Ще  наші  тихі  вечори.
Як  небо  зіткане  зі  шовку,
Всміхалося  до  нас  з  гори.

І  як  до  нас  моргали  зорі,
Плели  мереживом  слова
І  шепотів  нам  шум  прибою,
Ця  пам'ять  й  досі  ожива.

Минають  дні,  минають  ночі
І  линуть  спогади  сумні.
Ще  й  досі  бачу  твої  очі,
Та  ми  в  житті  вже  неодні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)